(католицької церкви)

1) відповідність ученню католицької церкви

2) римсько-католицька церква

3) католицизм

* * *

1) відповідність вченню католицької церкви

2) ( римо-) католицька церква

3) католицизм, вчення католицької церкви

1. n (часто W.)

1) мешканець заходу

2) розм. вестерн, ковбойський фільм (роман)

3) прихильник західної (римсько-католицької) церкви

4) амер., розм. грінка з яйцем, шинкою, цибулею і зеленим перцем

2. adj (часто W.)

1) західний; що належить до заходу

2) що знаходиться на заході

3) що виходить (обернений) на захід

4) що дме із заходу (про вітер)

5) мор. вестовий

6) амер. що належить до західних штатів

7) амер. ковбойський (про фільм, роман тощо)

8) що хилиться до заходу

9) задній

* * *

1) ( часто Western)

2) вестерн ( ковбойський фільм); ковбойський роман

3) приверженець західної, римсько-католицької церкви

4) cл.; cл. грінка з яйцем, шинкою, луком та зеленим перцем

1) західний

2) той, що дме із заходу ( про вітер); мop. вестовий

3) cл. той, що відноситься до західних штатів; ковбойський (про роман, фільм)

4) peл. Той, що відноситься до західної римсько-католицької церкви

n (pl pallia)

1) плащ архієпископа (католицької церкви)

2) зоол. мантія (молюска)

3) метеор. пелена хмар

* * *

n; (pl pallia)

1) icт. паллій ( верхній одяг у стародавніх греків)

2) вовняний плащ архієпископів ( католицької церкви)

3) зooл. мантія ( молюсків)

4) aнaт. кора головного мозку

5) мeтeop. завіса хмар

1) католицизм, папізм; догмати римсько-католицької церкви

2) ідеї (вплив то що) стародавнього Риму

* * *

1) несхв. католицизм, папізм; догмати римсько-католицької церкви

2) ідеї, вплив Древнього Рима

1) розклад чергувань

2) черговість

3) (R.) найвищий суд римсько-католицької церкви (тж Sacra Romana R.)

* * *

1) розклад чергувань; черговість

2) ( Rota) Рота, вищий суд римсько-католицької церкви (по церковних, світських справах)

1) відповідність вченню католицької церкви

2) ( римо-) католицька церква

3) католицизм, вчення католицької церкви

1) ( часто Western)

2) вестерн ( ковбойський фільм); ковбойський роман

3) приверженець західної, римсько-католицької церкви

4) cл.; cл. грінка з яйцем, шинкою, луком та зеленим перцем

1) західний

2) той, що дме із заходу ( про вітер); мop. вестовий

3) cл. той, що відноситься до західних штатів; ковбойський (про роман, фільм)

4) peл. Той, що відноситься до західної римсько-католицької церкви

СОЦИНІАНСТВО (антитринітаризм, аріанство, "брати польські") - один із найрадикальніших напрямів загальноєвропейського реформаційного руху друг, пол. XVI - пер. пол. XVII ст. Назву одержав від імені його засновників та ідеологів - Фауста і Лелія Социнів. Мав антифеодальний та антицерковний характер. Социніани боролися проти інституцій та вчень пануючої католицької церкви під гаслом захисту істинної віри та відродження засад релігійного життя ранньохристиянських громад. Визнаючи єдиним джерелом віри Одкровення, викладене у Священному Писанні, яке вважали доступним для розуму кожного віруючого, С. відкидало значення церковних переказів, таїнств, обрядів і церемоній, священних реліквій, ікон, кліру і духівництва у справах спасіння і заперечувало необхідність посередництва священнослужителів у спілкуванні людини з Богом С. оциніани були антитринітаріями, тобто заперечували догмат про Трійцю, вважали Христа не Богом, а людиною, який був взірцем моральності і терпимості, вказав шлях для спасіння та набув божественних властивостей після Воскресіння. Социніани не визнавали існування первородного гріха, а тому й потребу викуплення, заперечували кальвіністське вчення про напередвизначення. Социніанський рух та його ідеологія здобули найбільшого поширення в Польщі В. идатними представниками С. були Симон Будний, Чезовиць, Вишоватий. Але після вигнання їх у 40-х рр. XVII ст. з Польщі вони розсіялися по всій Європі, значна частина їх перебазувалась в Україну. Це трапилося і з їх знаменитою Раківською академією, що знайшла притулок на Волині у Киселині, який належав до маєтностей родини укр. магнатів Чапличів-Шпановських. Викладання в цій академії здійснювалося на високому рівні, особливо в галузі математики, астрономії, філософії, етики, права. Видатними її професорами були Штегман, Крель, Руар та ін., які справили суттєвий вплив на розвиток освітньої справи в Україні. У Раківській академії навчалися Немирич, його брати та численні представники роду Чапличів. Майже всі вони продовжували освіту в західноєвропейських ун-тах - Падуї, Болоньї, Парижа, Оксфорда, Амстердама, Альтдорфа, Гамбурга та ін. Ідеї социніан були відомі багатьом видатним тогочасним вченим, зокрема Толанду, Локку, в бібліотеках яких були книги нольськ. антитринітаріїв. Викладені в них вчення знаходилися на порубіжжі ідей Реформації, та Просвітництва і сприяли переходу до нового типу світогляду. Секуляризуючи духовне життя суспільства, звільняючи людський розум від тиску і диктату церкви, С. розширювало простір для вільної інтелектуальної діяльності і наукової творчості кожної людської особистості.

n (pl monsignori) італ.

монсеньйор

* * *

n; (pl- ri)

n (pl тж ordines) церк.

1) (щорічний) церковний календар

2) церковна служба

3) (O.) амер. щорічне видання списку служб і свят на кожний день року

* * *

n; (pl- os, ordines); церк.

1) ( щорічний) ( Ordo) церковний календар ( римської католицької церкви)

2) церковна служба

3) aмep. ( Ordo) щорічне видання списку служб, свят на кожний день року

1. n

1) римлянин

2) розм. католик

3) латинська мова

4) pl християни у стародавньому Римі

5) латинський шрифт

6) ч. ім'я Роуман, Роман

2. adj

1) римський; що стосується Риму

2) латинський

3) католицький, римсько-католицький

* * *

1) icт. римлянин; римлянин, житель Рима

2) часто през. католик

3) латинська мова, латинь; римський діалект італійської мови

4) = Roman type [див. Roman2 2]

5) pl християни Древнього Рима

1) римський, який стосується, відноситься до Рима

2) латинський

3) ( римсько-) католицький

n; (pl- ri)

n; (pl- os, ordines); церк.

1) ( щорічний) ( Ordo) церковний календар ( римської католицької церкви)

2) церковна служба

3) aмep. ( Ordo) щорічне видання списку служб, свят на кожний день року

n; (pl pallia)

1) icт. паллій ( верхній одяг у стародавніх греків)

2) вовняний плащ архієпископів ( католицької церкви)

3) зooл. мантія ( молюсків)

4) aнaт. кора головного мозку

5) мeтeop. завіса хмар

1) несхв. католицизм, папізм; догмати римсько-католицької церкви

2) ідеї, вплив Древнього Рима

1) розклад чергувань; черговість

2) ( Rota) Рота, вищий суд римсько-католицької церкви (по церковних, світських справах)

Кузанський, Ніколай (справжнє прізв. Кребс) (1401, Куза на Мозелі - 1464) - нім. філософ, теолог, вчений. Навчався у Гейдельберзькому, Падуанському і Кельнському ун-тах. Од 1448 р. кардинал римо-католицької церкви, відомий релігійний діяч. Займався також дослідженнями у галузі математики, астрономії, географії тощо. Філософія К. формувалася на межі Середньовіччя і доби Гуманізму, зазнала впливу античного і християнського доробку, філософії піфагореїзму, платонізму, неоплатонізму і аристотелізму як античної, так і християнської доби. Як у християнського філософа, Бог у центрі уваги К., проте не стільки сам по собі - нескінченність, недоступна для пізнання, - скільки у співвідношенні зі створеним ним світом. Якщо Бог у К. - це "абсолютний максимум", то світ - це "відносний максимум" О. станній не має якогось визначеного центру та просторових меж; планета Земля також не є певним чином локалізована і помірно рухається у безмежжі простору. У розумінні Бога К. яскраво виявився один із провідних принципів його філософії - принцип збігу протилежностей (лат. coincidentia oppositorum), а саме: Бог є трансцендентним щодо світу (універсуму) й одночасно іманентним, присутнім у кожній його частині, нехай щонайменшій. Нескінченність у К. постає як Вічність, або максимальна присутність, тобто Безначальний початок - Бог-Отець. Вічність, як прояв нескінченності, фіксує рівність самій собі. Проте "Рівність" уже покладає "своє інше" Отця, тобто Бога-Сина. їхню єдність символізує Святий Дух. Апофатична нескінченність перетворюється на продуктивну Божественність Трійці Д. ля конкретизації думки - яким чином світ залучається до буття, К. важливі два принципи: 1) обмеження "абсолютного максимуму"; 2) розгортання Бога у світ і згортання, або повернення усіх речей у Божественне лоно. Розгортання є початком розмежування максимуму і мінімуму, які в Абсолюті втратили свій сенс, але у скінченному світі його отримують. Так єдність розгортається у кількість; спокій - у рух; вічність - у час; тотожність - у відмінність; рівність - у нерівність тощо. Людина, за К., - це мікрокосм, подібний до макрокосму, в якому здійснюється єдність божественного і природного. Назва основного твору "De docta ignorantia" ("Про вчене незнання") розкриває основну пізнавальну ідею творчості К., яка полягає назагал у тому, що найвища мудрість - це визнання власної пізнавальної неспроможності. Проте це не відмова від раціоналізму, а його відкриття на рівні металогіки. Зіставлення можливостей скінченного розуму веде від об'єкта до об'єкта, встановлюючи їх подібність, але воно нездатне цілковито відтворити картину світобудови, тому зупиняється перед нескінченністю (розум так наближається до істини, як вписаний багатокутник до кола). Те, що несила осягнути "розуму", здолає "інтелект", що підносить людину до божественного рівня - інтелектуального споглядання, в якому ототожнюються протилежності. Цьому має відповідати стан людської душі: віра керує розумом, а розум поширює віру; інтелектуальне пізнання є розгортанням віри.

[br]

Осн. тв.: "Про вчене незнання" (1440); "Про втаємниченого Бога" (1444); "Апологія вченого незнання" (1449); "Візія Бога" (1453); "Про злагоду віри" (1453) та ін.